«Воєнний Хрест» – за відмінну службу: історія командира інженерно-водолазного взводу із Хмельниччини

Видання ХМ-ІНСАЙД продовжує розповідати про відважних воїнів 211 понтонно-мостової бригади. Сьогодні мова піде про Дениса – командира інженерно-водолазного взводу машин батальйону плавальних машин. Він родом із Хмельниччини, в цивільному житті працював у торговельній сфері. За відмінне виконання бойових завдань на Донецькому напрямку нагороджений відзнакою Міністерства оборони України «Воєнний Хрест» та грамотою від Командування Сил Підтримки.

Обов’язки Дениса як командира інженерно-водолазного взводу полягають у забезпеченні особового складу майном, в контролі особового складу, сезонному обслуговуванні техніки, різних побутових питаннях, підготовці бійців та роботою з документацією.

“Основна проблема — це брак людей. Роботи та завдань насправді дуже багато, і менше задач не стає. Не вистачає рук, допомоги та людей, які б відповідально виконували поставлені задачі”, – ділиться офіцер.

На Донецькому напрямку Денис разом із побратимами займався невибуховими інженерними загородженнями. Також із саперами проводив розвідку, розмінування.

“Наша робота ризикована, адже вороги близько, постійні обстріли та небезпека. Але завдяки злагодженій і командній роботі ми з побратимами завжди відповідально та обережно виконували всі поставлені завдання”, – каже військовослужбовець.

За це нагороджений відзнакою Міноборони “Воєнний Хрест” та грамотою від Командування Сил Підтримки.

Поділився командир взводу й спогадами про несподівані приємні зустрічі на сході.

Там, за його словами, спочатку зовсім неочікувано зустрів брата дружини. Він також служить у ЗСУ, але в іншій бригаді. А вже через декілька днів знову просто дивовижна зустріч — вже зі своїм кумом, з яким також досить давно не бачились. Він теж військовий, та служить у іншій частині.

“Ось такі тепер зустрічі з родичами, друзями, побратимами у військовий час …. в районах виконання. А в цілому — лише короткі переписки та розмови по телефону. Та все одно, я впевнений в тому, що війна закінчиться нашою перемогою, та всі ми — захисники України — повернемося до своїх сімей і домівок, зустрінемось із рідними і побратимами та відсвяткуємо нашу довгоочікувану перемогу!”, – гордо промовляє воїн.

Кохана дружина, найдорожчі у світі синочок та донечка, а також батьки, пишаються захисником та з перемогою чекають на нього вдома. А він мріє лише про одне: найшвидше повернутися з перемогою додому.

“У війську за роки служби я зустрів багато позитивних людей з солдатського, сержантського та офіцерського складу. Завжди приємно, що тебе оточують розумні, досвідчені і надійні побратими, які не просто готові допомогти, а й завжди готові підтримати словом та ділом. Злагоджений колектив, як і робота в такому колективі – це вже половина успіху, адже лише з нашими мужніми та незламними воїнами, можна відмінно виконати будь-яку задачу та здолати ворога!” – каже військовий.

Наголошує, що у військо потрібно долучатись, бо нам не вистачає людей. Кожного, переконаний, можна навчити за тим чи іншим напрямком, підготувати досвідченого фахівця, та головне – це особисте бажання кожного.

“Приходити потрібно добровільно задля того, щоби бути ефективним. Зрозуміло, що хтось боїться, хтось ще сумнівається, але перш за все, потрібно думати за те, що підлий ворог не так далеко, і щоб він не прийшов у наші домівки, потрібно ставати на захист нашої країни. Служити Україні – це в будь-який момент підтримати, допомогти і не кинути своїх побратимів у біді. Саме це для мене є головною мотивацією”, – додав Денис.

Нагадаємо, раніше ХМ-ІНСАЙД публікував історії інших військовослужбовців 211 понтонно-мостової бригади: Вадима- командира відділення плавальних інженерних машин, Андрія — командира відділення важких механізованих мостів та Юрія — водія електронавантажувача автомобільного відділення спецмашин.

(Фото надані відділенням комунікацій 211 понтонно-мостової бригади)

ТЕМИ: ВІЙСЬКО

Підписуйтесь та слідкуйте за новинами Facebook