Від сантехніки за кордоном— до бойової в Україні: історія електрика 211 понтонно-мостової бригади із Хмельниччини

Юрій – родом із Хмельницької області. На захист України став з початку повномасштабного вторгнення рф. У 2022-ому, коли ворог почав активно атакувати рідну землю, чоловік повернувся з-за кордону і долучився до війська. Відтоді служить у 211 понтонно-мостовій бригаді на посаді електрика-акумуляторника батальйону плавальних машин.

Історією побратима поділились із ХМ-ІНСАЙД у групі комунікацій 211 понтонно-мостової бригади.

Юрій працював у Польщі на гідрофірмі в магазині сантехніки. Та з початком великої війни одразу повернувся додому й пішов у військо. Перші дні в зоні бойових дій стали для нього справжнім випробуванням.

«Коли я вперше потрапив у район виконання, що найбільше вразило – це постійні обстріли. Стан шоку та страх поступово поступалися місцем професійній витримці, адже ворог не спить, а ми маємо багато роботи і повинні виконати всі задачі швидко та злагоджено», – ділиться військовий.

На Покровському та Харківському напрямках, пригадує, він став незамінним механізмом у ланцюгу оборони. Займався обладнанням фортифікаційних споруд і забезпечував логістику на ЗІЛі 131. Від доставки майна до перевезення особового складу в Ізюмі – кожна його дія була спрямована на одну мету: захистити землю від ворога. За цей мужній внесок отримав відзнаку Президента України «За оборону України».

Юрій зізнається, що за межами бойових завдань знайшов щось більше, аніж просто службу – він знайшов сім’ю. Побратими стали для нього людьми, яким можна довіряти, його справжньою військовою родиною, де кожен ділить спільний хліб та спільну небезпеку.

«Для мене служити Україні – це те для чого я прийшов у військо, чому я повернувся з-за кордону, щоб захистити свою сім’ю, свою націю, свій народ і свою Батьківщину!», – з неприхованою гордістю каже військовий.

Коли закінчиться війна, планує продовжити службу, бо тут «відчуває себе своїм та на своєму місці», бо й після перемоги «ще буде дуже багато роботи».

Поки Юрій тримає бойові позиції, вдома його чекають рідні – ті люди, які є його опорою та найдорожчим скарбом у світі. Вони чекають на нього з перемогою, знаючи, що кожен його крок сьогодні забезпечує їхнє завтра.

Раніше ХМ-ІНСАЙД публікував історії інших військовослужбовців 211 понтонно-мостової бригади:

Андрія — командира відділення важких механізованих мостів, 

Юрія — водія електронавантажувача автомобільного відділення спецмашин,

Вадима – командира відділення плавальних інженерних машин,

Владислава – командира понтонного взводу,

Олександра – механіка-водія плаваючого транспортера (ПТС).

(Фото надані групою комунікацій 211 понтонно-мостової бригади)

ТЕМИ: ВІЙСЬКО

Підписуйтесь та слідкуйте за новинами Facebook