Капусняк, вобаринки, обряд села: 8 “живих” елементів поповнили нематеріальну культурну спадщину Хмельниччини

Вісім “живих” елементів внесли у 2025 році до переліку нематеріальної культурної спадщини Хмельниччини. Це – традиції приготування автентичних страв і пісенна та обрядова традиція села.

Про це Українському Радіо розповіла директорка Хмельницького обласного науково-методичного центру культури і мистецтва, заслужена артистка України Майя Онищук.

За її словами, у 2024 році тут ініціювали великий всеукраїнський симпозіум з нематеріальної культурної спадщини, із майстер-класами та навчанням. Два дні поспіль 16 областей та експертна комісія працювали з громадами, аби опановувати розуміння “живої” спадщини. Однією з таких, нагадаємо, в переліку є відома “Зіньківська ковбаса”, яку занесено в гастрономічну енциклопедію. У селі Зіньків на Хмельниччині родини передають з покоління в покоління традицію її виготовлення.

“У нас була презентація, кожна громада приїхала, приготувала або розказала і продемонструвала відео і фото їхніх унікальних “живих” елементів. І навіть на смак ми спробували. В результаті ми додали вісім елементів до обласного переліку”, – сказала Майя Онищук.

Ще два елементи, зазначила, мають доопрацювати: легенди Городоччини та мачанка.

Отже, за словами мисткині, цьогоріч до обласного переліку нематеріальної культурної спадщини додали такі елементи:

1. Традиція приготування кулінарної страви “Огірки” в Меджибізькій громаді. Про неї, а також рецепт приготування ХМ-ІНСАЙД розповідав в окремому матеріалі.

2. Випікання “Святкових вобаринків” у селі Велика Яромирка Городоцької громади. Це родинна страва, яка передається від бабусі до мами, мамі вже за 80 років. Вобаринки робились на всі свята: запарюється борошно з водою, з вершковим маслом, заварюється тісто і додається 10 яєць. Після випікання густо-густо посипають цукром, який карамелізується.

3. Традиційна кулінарна практика приготування страви “Капусняк із затиркою та печеними бараболями” в селі Балакири Городоцької громади. Печеться бараболя (картопля). В банячку у печі варяться реберця, м’ясо, капуста. Вона підбивається трішки борошном і має певну густоту. Потім капусняк наливають у тарілочку, окремо дають печену бараболю.

4. Традиція приготування “Печеної картопляної кишки”, як локального кулінарного надбання села Жищинці на Городоччині.

5. Родинні знання та практика виготовлення “Купинської ковбаси” у селі Купин Городоцької громади. Надзвичайно смачна ковбаса, має красивий золотисто-коричневий колір. Тут м’ясо не кусочками, а перемелене, різних частин тушки.

6. Місцева кулінарна традиція “Пікун-перекладинець” зі села Щаснівка Волочиської громади. Малесенька картопля, яка залишається як насіннєва. Її добре промивають, кладуть в чавунний баняк і зверху перекладають салом, шарами, без води. Закривається піч і ця картопля упарюється, сало топиться, йде на низ і от картопля ужарюється до скоринки і потім ту картопельку обов’язково споживати потрібно з мачанкою. До мачанки йде ріпак, сушене насіння гарбуза, сметана, часник.

7. Традиція приготування та споживання великодньої випічки “Трійця” з Ізяславської громади. Там печуть не просто одну пасочку, а роблять це як три в одній формі і святять вони її, як трійцю. Для них це обряд. Верх зрізують, висушують і залишають на ті випадки, якщо, наприклад, свійські тварини хворіють, то їм дають, щоб одужали. Якщо хтось йде в далеку дорогу, як от зараз захисники: мами, бабусі їм із собою в дорогу завертають цю “Трійцю”, як оберіг.

8. Пісенна та обрядова традиція села Радошівка Ізяславської громади. Коли вони роблять свято села, в ньому беруть участь абсолютно всі покоління. Всі сідають за один стіл. До того визначаються, хто які страви готує. Бабусі з дідусями, сини, правнуки, внуки — всі співають пісні. Є й жартівливі, де старше покоління жартує над молодшим, а молодше над старшим.

Як громадам подати свої традиції до переліку нематеріальної культурної спадщини?

“Якщо у вас є унікальна традиція, обряди, гастроспадщина, вишивка, те найцінніше, що живе і побутує у вас в родинах, в громаді, звертайтесь в Хмельницький обласний науково-методичний центр культури мистецтв, вулиця Володимирська, 103. Ви можете знайти нас в будь-яких соцмережах, на різних платформах. Ми спільно повинні зберегти і популяризувати найцінніше — нашу українську культуру, нашу живу спадщину”, – пояснила Майя Онищук.

Наразі до обласного переліку внесено 21 елемент нематеріальної культурної спадщини. Серед них один входить і до національного переліку – традиція декоративного розпису села Самчики.

Нагадаємо, на Хмельниччині презентували альманах про унікальні гастрономічні традиції краю. 

ТЕМА: КУЛЬТУРА

Підписуйтесь та слідкуйте за новинами Facebook